masterpiecer(tm):Blog v1 SP1

Попер креатив, попер. Вірніше, спогади

Сьогодні, шановне панство, я відкриваю нову рубрику “Ностальжі”, в якій я буду збирати спогади, які так і хлинуть на мене іноді. От часто ж буває, що в поїзді (чи в кумпанії десь) згадуєш якийсь суперовий випадок з життя, розказуєш, всі рвуть животи, а потім нічого в блоґ писати… Краще вже згадувати щось дійсно яскраве і ділитись ним з читачами…

Отож. 2001 рік, селище Миколаївка Сімферопольської області, Крим, пансіонат “Енергетик”. Вже з назви зрозуміло, що пансіонат відомчий, а оскільки моя бабця (і дядько) працюють в енергетичній сфері далеко не перший рік, то путівочку взяти було доволі нескладно

І от картина олією: весь корпус дітей, поки “мамів” нема, грає в карти на роздягання. Роздягнулися вже всі, і тут “ватаг” нашої розбишацької банди (ще той садюго) пропонує зіграти фінальну партію. Причому з умовою: той, хто зараз програє, вилазить…

Далі ще більше цікавого!.. »

.

Моє відношення до такого свята, як 9 травня, сьогодні чітко й ясно пояснив none_smilodon. Причому пояснив так, що я, прочитавши пост у рідері, аплодував стоячки… Дозволю собі деякі витримки:

цікаво, як це потрібно шанувати свої нікчемні життя, щоб вже сьомий десяток років шмаркливо дякувати комусь за те, що “без вас мене б взагалі не було”?..

…А чому ви власне вирішили, що вас не було б? Мені потрібно на бджолках-котиках-собачках пояснювати, що ви народились не тому-що хтось там оху*тітєльно штріляв, чи сидів в окопі, чи катався на танку, чи ґвалтував жінок у центральній та західній Європі, чи безславно гинув в якомусь ідіотичному котлі? За спробу видати лузера-Гітлера за вселенське зло - блискавичне видалення. Зло не буває лузером. Тим більше не може бути лузером абсолютне зло. Тим більше не може бути абсолютним злом те, що вміло тільки малювати акварельки, верещати на зборах своєї партії та маючи радянські танки під Берліном, все-ще облаштовувати клітку для Сталіна…

…далі…

Вже більш зрозуміло не міг пояснити ніхто. Я не кажу, що не потрібно вшановувати загиблих і живих, але таким методом і з такою помпою, як в нас це робиться - анунах…

.

А я тут, знаєте, в расп*здяї подався. Мій мосх захавало декілька речей - підготовка до вступу і кохання. Причому друге превалює над першим набагато сильніше, в результаті сенсу з тої підготовки нуль, але треба ж щось робити

Якщо ви вже встигли помітити, Гугль Всемогутній не обділив мене PRом, чим я одразу скористався Сподіваюсь, ви пробачите мені встановлення невеличкої кількості реклами на блозі… Не гігантських грошей для, а токмо щоб хоч на особисте життя хоч щось накапало

Останнім часом писати просто нема про що. Життя починає перетворюватися на сіру рутину, яка затягує гірше, аніж паління (до якого я вже давно пристрастився і від якого не можу позбавитися). Я чекаю лише одного - дива. Дива, яке врятує мене від цього жаху. Дива, яке подарує моєму життю ту легкість і те задоволення, до якого ви встигли звикнути, читаючи мої записи…

Хто міг би подумати, що маленький куточок безмежного інтернету у вигляді блоґу стане мені рідним. Я завжди мріяв, щоб мене почули. І от - півсотні “лояльних” (висловлюючись професійною термінологією) читачів. Я наклав на себе обов’язок продовжувати радувати людей - натомість радувати нічим… А витискати з себе напускний позитив ой як не хочеться…

І що йому робить?..

.

Започатковуєш естафети - бери участь і в чужих, каже народна мудрість, щойно вигадана мною А оскільки g_i тут продовжив добре діло і розказав, що він слухає на роботі, то певно розкажу і я

Працюю я вдома, а вдома, як відомо, й стіни допомагають. На жаль, моя швидкість з’єднання не дозволяє слухати онлайн-радіо, тому доводиться на ґвинті тримати 5 ГБайт музону, до того ж його дублювати в Пода (а раптом я десь затримаюсь, а робочий настрій вже треба підіймати? ). Тому я вам розкажу про Топ-5 треків, які піднімають в мені робочий настрій. ПОПЕРЕДЖАЮ: особам з нестійкою психікою і сприйняттям речей далі можна навіть не читати

Чесно кажучи, мені було важко зробити якийсь однозначний вибір, але 5 - значить 5, тому ось моя п’ятірка:

5. The Offspring - All I Want. А я про що попереджав? Хочете вірте, хочете ні, але панк у чистому вигляді мене заводить надзвичайно і стимулює роботу мозкових звивин. Ще з цієї ж опери як додаток можна відмітити пісні все тих же The Offspring Hit That, The Kids Aren’t Alright, Pretty Fly (For A White Guy), а також опуси наших рідних українських інтелігентних панків Фліт: Там Був Я, Що Нас Хвилює?, Спаплюжений, Критик, Своє Все Заникай.

4. Ленинград - Люди не летают. Шнур рулить! Дика суміш панку, діксіленду, ска і навіть (о Боже!) шансону створює чудовий антураж для легкої ненав’язливої роботи Спробуйте - вам сподобається Не забудьте також “спробувати” 007, Дую Лав Ми (Дай Любви), Колбаса-Любовь, Ну Погоди!, Собака Баскервилей.

3. Ван Гог - Пройде. Згадайте незабутні часи “Території А”! Згадали? А тепер пригадайте єдину групу, яка зводила з розуму просунуту молодь, якій було далеко за смаками слухати “Аква Віту” чи Юрка Юрченка Правильно, Ван Гог. Музика мого дитинства. Євроденс, місцями єврохаус, який точно підходить для спокійних вдумливих робочих ситуацій Також рекомендую їх безсмертний трек Не Відлітай.

2. Modern Talking - Space Mix (ft. E. Singleton). О так, і 80-90-ті в нас теж не залишаться без уваги Підсадив мене один знайомий відносно недавно, одначе вищезгадані мастодонти дівочих сердець далеких 80-х вже доволі сильно закорінились у моєму плеєрі Вищезгаданий трек грає 17 хвилин 13 секунд, і являє собою мікс з усіх більш-менш значних хітів цієї групи. Вбиваємо багатьох зайців одним треком Ще можу порадити C.C. Catch. В неї багацько хітів, і обов’язково знайдете щось собі на смак, але мене особисто пруть Heaven And Hell, Strangers By Night, Cause You Are Young.

1. De Jim - Зайвість. Надзвичайно важкі справи (як-то підготовка наукової роботи чи ще щось) я робив саме під пісні цієї групи І я іноді дуже гордий, що навіть знайомий з її фронтменом Анваром (мало того, ще й був у нього вдома, хавав з ним на Паску, ще й подкаст разом записували ). Та й будь-хто з українських блоґґерів має знати цього шамана подкастінґу і рокера во плоті і… *компліменти скінчились * Ще дуже рекомендую до щоденного вживання при важких симптомах роботи опуси Анна і Слово.

А я казав, що таке різноманіття краще не бачити Робіть висновки, панове Бажаю вам витрачати ваш робочий час тільки з користю, і запрошую до участі всіх бажаючих

.

Коли мова заходить про їжу, я завжди блаженно посміхаюся. Жру я від пуза, причому такими порціями, якими навіть дорослі чоловіки можуть подавитися Такий собі пролетарський гурман, еге-ж бо? Наприклад, поки я пишу цей пост, на кухні смажиться величезна (це я вам точно кажу) пательня смаженої картоплі. Ну слабкість моя, що поробиш… *шаркає ніжкою*

Але справа далеко не в тому. Сказати, що я правильно харчуюсь - означає, що краще б помовчати… Основний мій раціон складають супи-борщі (у декалітрових кількостях ), крупи (гречана каша - майже норма в раціоні), м’ясо (25 годин на добу, 8 днів на тиждень, без перерв на вихідні і сон) і купа смаженої, ще й добряче приправленої їжі. Приправи - то взагалі моя стихія. Можу годинами сидіти компонувати їх, аби вийшло щось ЕДАКОЄ ™ .

До чого я веду? До того, що такий спосіб харчування вже почав зводити мене в могилу. Зараз при своєму зрості в 188 см я важу 90 КГ! Лікарі кажуть, що це надмірне навантаження на серце (яке в мене і так не дуже-то й здорове, аби не сказати чогось зайвого), і намагаються мене всадити на дієту. Та от проблема - на дієті я не висиджую більше, ніж 36 годин (перевірено електронікою). Ну не можу я фізично (а може вже й на підсвідомому рівні) смакувати тільки зелень і парові котлетки, ну не можу й край! Тим не менш, мені все гіршає й гіршає. І хоча по мені не скажеш, що я товстий, мені моя вага починає заважати… Іноді вона заважає навіть особистому життю! Ні, я не від’їв брюхо величиною з атомну бомбу “Товстяк”, просто мені все важче і важче втримувати себе фізично під час… емм, ну самі знаєте чого…

Загалом, це переросло в серйозну проблему. Тому прошу допомоги у моїх ~50 вірних читачів.

Опишіть, будь-ласка, ваш раціон. Чи вважаєте ви його цілком правильним, що б відняли, а що б залюбки додали?.. Можливо, в когось навіть будуть якісь поради до мене - з радістю прийму до відома А то все може закінчитися тим, що моя дружина видрукує на моєму пам’ятнику “Він помер від передозування смаженою картоплею”

Хоча, в принципі, це не було б так смішно, якби не було так сумно…

.