masterpiecer(tm):Blog v1 SP1

Скажу чесно, це була ще та поїздочка. Але все по порядку

0. За декілька днів до від’їзду… Кожного разу коли я їду в Київ на два-три дні, мене мучить одна проблема – де б прихилити свою нещасну дупу голівоньку вночі. Готелі, самі розумієте, нам не по кишені. Раніше я декілька разів (здається три) ночував у Міхи, але останнім часом зрозумів, що паразитувати на шиї в бідного еколога так довго зовсім не можна, тому я вирішив пошукати інший вихід, попередньо домовившись з Міхою про ночівлю в разі невдачі. І тут мамка мені каже, що моя тітка, яка проживає в Києві, нещодавно повернулася з відрядження з Парижу, і що вона мене теоретично може прийняти на ніч. Зрадівши, що “кіно буде” я з повним позитивом налаштувався провести ніч в шикарній чотирикімнатній квартирі в центрі Києва. Аж тут тітка повідомляє, що вона терміново від’їжджає в Харків до понеділка, себто “ізвіні малиш, но ніц не будєт”. Бігти ще раз домовлятися з Міхою звучало вже майже дивно, і я почав “сканувати” всі свої контакти на предмет в кого б перележати нещасних 6 нічних годин. І знайшов. MrGALL погодився мене прийняти. Колега все-ж таки, йопт З повним заспокоєнням у душі я поїхав на вокзал…

Щоправда і там мене чекали події, достойні на форс-мажорну класику. Поїзд відправився “лише” на дві години пізніше, аніж треба. Спитаєте чому? Бачте, в нашому вагоні не заправили водою туалет Мало того, в провідниці не виявилося нормального запасу постільної білизни, і їй довелось серед ночі бігти в вагонну частину добирати необхідну кількість комплектів. Сміх та й годі. Заснув я десь о третій ночі, перечуваючи, що в Київ я запізнюсь ще й як…

1. День перший. 13 червня. …і яким же було моє здивування, коли ми в Київ не запізнилися! Як звичайний пасажирський поїзд (навіть не швидкий) нагнав дві години (при умові, що ми їхали на тепловій тязі) для мене так і залишилося загадкою…Натомість час йшов, а в мене була купа справ в to-do листі, тому я не вагаючись відправився по ним…

Вечір підступив, і я поїхав зустрітися з моїм “хостером”. Вже по дорозі я передчував, що сьогодні я тверезим не засну… Так воно і вийшло. Зайшли в супермаркет, купили два літри пива, трошки закуски і відправилися на хаус…

Далі події розвивалися як в канонічних цитатах з БОРа. Швиденько звідкись знайшлися два пакети попкорну (який моментально приготувався сам собою в мікрохвильовій печі), і ми сіли… дивитися виступ Стіва Джобса на WWDC Відчуття “канонічного адмінства” мене не покидало. Та ось пиво допили. Довелось зупиняти відео і йти в сусідіній ларьок за новою порцією. Вже повернувшись до хати згадали, що не взяли закусі. Плюнули і пили так. Додивившись виступ, перед нами постало питання – а що робити? Так народилася ідея подкасту “За піффком”, перший випуск якого ви вже можете прослухати чи завантажити на подкаст-терміналі Podcaster.org.ua

Два адміна під вікном пили пиво вечорком…

Яким чином я ліг спати і де, я не пам’ятаю…

2. День другий. 14 червня. … зате чудово пам’ятаю, що мене розбудили десь коло восьмої – Олегу треба було їхати в Лубни, і ми поцьопали на вокзал…Вже звідти я поїхав на головну подію, заради чого і був увесь сир-бор – на Kyiv Minicamp June…

Розказувати довго не буду. До того ж навіщо розказувати, якщо у Ярослава Федорака є чудовий звіт з цієї події (ще й з фотками!). Інтернету там не було (за що я посилаю пабу пломінний промінь ненависті і дикої діареї), а мій телефон довго не жив, та й швидкість там не ахті…Тому від мене прямого звіту, як того разу, ви не дочекалися. А я так хотів Добре, що хоч Ярослав фотик взяв, то ви принаймні матимете уяву про те, що воно таке було

Зате ми чудово там підкріпилися. Очі розбігалися серед різноманіття сортів пива, але я зрозумів, що на мій худий гаманець багато не вип’єш, тому задовольнився півлітрою Туборга (заодно проклинаючи націнку майже в 150%), а потім замовили на трьох (я, Ярослав Федорак і Алекс Рябцев (ми сиділи за одним столиком)) курячі крильця з соусом. Якраз показували відео з Грузії, і ми себе відчули, ніби сидимо в горах такими собі чистокровними грузинами і поїдаємо шашлик

Зрештою мінікемп скінчився, і ми відправилися погуляти по місту тією самою трійцею, якою і сиділи на ньому. По дорозі нам потрапила на очі крамниця Студії Артемія Лєбєдєва “То-то и оно”. Скажу чесно – навіть у захмарних снах я не бачив таких цін. Я все розумію, але драти за звичані закладки для книжок (6 штук) 39 грн – ну це вже занадто Бачили муляж знаменитої клави Optimus Maximus. Нам би таку лялю всім трьом – і все було б путьом

Збиралися ми йти і на сера 1/2McКартні, але зарядив такий дощ, що ми всі злякалися і не пішли. Як там пройшов концерт – не знаю. Хто був – відпишіться!

Залишок вечора я провів на вокзалі, очікуючи свого потяга назад в Хмельницький…

Що я можу сказати? Лише одне – я буду на Kyiv Minicamp July, який буде присвячений подкастінґу. Орієнтовна дата проведення – 12 липня. Відкладіть усі справи і занотуйте в свої органайзери цю дату – ви мусите це побачити