Моє відношення до такого свята, як 9 травня, сьогодні чітко й ясно пояснив none_smilodon. Причому пояснив так, що я, прочитавши пост у рідері, аплодував стоячки… Дозволю собі деякі витримки:
цікаво, як це потрібно шанувати свої нікчемні життя, щоб вже сьомий десяток років шмаркливо дякувати комусь за те, що “без вас мене б взагалі не було”?..
…А чому ви власне вирішили, що вас не було б? Мені потрібно на бджолках-котиках-собачках пояснювати, що ви народились не тому-що хтось там оху*тітєльно штріляв, чи сидів в окопі, чи катався на танку, чи ґвалтував жінок у центральній та західній Європі, чи безславно гинув в якомусь ідіотичному котлі? За спробу видати лузера-Гітлера за вселенське зло - блискавичне видалення. Зло не буває лузером. Тим більше не може бути лузером абсолютне зло. Тим більше не може бути абсолютним злом те, що вміло тільки малювати акварельки, верещати на зборах своєї партії та маючи радянські танки під Берліном, все-ще облаштовувати клітку для Сталіна…
Вже більш зрозуміло не міг пояснити ніхто. Я не кажу, що не потрібно вшановувати загиблих і живих, але таким методом і з такою помпою, як в нас це робиться - анунах…
Да ппц короче шо Гітлер шо Сталін, нічого хорошого для України не зробили. Після таких втрат аплодувати стоячи комуністам - це збочення по-моєму. Порівняйте, як зараз живуть в Росії та Німеччині та й побачите, хто переміг, а хто програв.
П.С. з тебе пирожок
Коментар від LOG — 11.05.2008 @ 20:21
то вже особиста справа хто кому аплодує. мої діди не були комуністами, проте довелось воювати саме в ЧА. а тоді був вибір? ну впринципі був…або на війну або на небо.
проте для мене це перемога. перша.
друга вже на початку 90-х.
а третя ще попереду. коли комуністи та ті, яким здаєтсья, що їм в житті всього мало досі повиздихають, а бидло, яке від усього того понароджувалось, кудись в ізольовану зону виселять (мрії мрії…)
Коментар від Oleksandra — 12.05.2008 @ 07:52
LOG, приїжджай і візьми
Oleksandra, ну так чекай, такі фанатичні жертвоприношення ветеранам, красочні паради і “лєнточки” - ІМХО це занадто. А те, що перемога - безумовно. А третя перемога настане. Не раніше ніж через 40-45 років…
Коментар від masterpiecer — 12.05.2008 @ 13:14
є прогнози чначно сумніші))
не знаю про які жертвоприношення пан каже…нічо такго в Києві я не бачила …а що був парад?)))ай ай ай..проспала мабуть)))
лєнточки? де? які?
Коментар від Oleksandra — 12.05.2008 @ 14:45
Oleksandra, я схильний вважати, що за 40-45 років зміниться покоління, а там і до світлого майбутнього недалеко
“Жертвоприношення” - це нещасні грошові подачки, якими годують ветеранів раз на рік, замість того, щоб дати нормальну пенсію… Парад був у Севастополі, парад був і у Московії… Я взагалі мав на увазі всі країни колишнього СРСР.
“Лєнточки” - георгіївські. Такі смугасті, від Георгіївського ордена. Невже ніде не бачила?
Коментар від masterpiecer — 12.05.2008 @ 23:20
одного покоління вже малувато, на жаль…
подачки не лише ветеранам дають, а і решті пенсіонерів.
Севастопіль?…буває. Автономія є автономія. всі країни колишнього СРСР мене мало цікавлять, мене хвилює, що буде конкретно з моєю (та…оттака егоїстка). а в моєї країни величезний потенціал+безліч кретинів та бидла; столиця-гумова кулька+ніякі регіональні центри;політики, які навіть 5% не зроблять для міста/країни, а всі 100, а то й більше для власної дупи.
а я хочу, що діти знали історію країни з усіх точок зору, поважали як тих так і інших. я хочу, щоб вони не мріяли звідси втекти, а думали над її розвитком та процвітанням.
п.с.лєнточки…ну можливо, не звернула уваги мабуть.
Коментар від Oleksandra — 13.05.2008 @ 08:32
Oleksandra, ну я б так не сказав, що малувато… Треба бути більш оптимістичними в прогнозах
Думки матеріалізуються.
Країна - то хвора тема, і не нам її розрулювати, бо й без нашої думки чудово “справляються”…
Вже зараз діти активно беруть участь у суспільному житті країни. Я здивувався, як глибоко мій 11-річний двоюрідний брат розбирається в сучасних політичних процесах, він вже має власну думку і іноді видає такі ідеї, до яких нашим політикам варто було б прислухатись… З таким поколінням “дітей індіго” ми далеко підемо в прямому сенсі цього слова
Коментар від masterpiecer — 13.05.2008 @ 08:54
Все чого ми собі бажаємо, все чого ми собі хочемо завжди з нами стається, тільки запізно і якось не так, - Юрій Андрухович.
Знаєте, добре вже те, що ми про це говоримо. Не буває диму без вогню, а діл - без розмов (у ВР ця штука не працює), тому все буде в шоколаді. Нехай і через 100-300 років.
Коментар від Конспіратор — 14.05.2008 @ 15:13