masterpiecer(tm):Blog v1 SP1

А я тут, знаєте, в расп*здяї подався. Мій мосх захавало декілька речей - підготовка до вступу і кохання. Причому друге превалює над першим набагато сильніше, в результаті сенсу з тої підготовки нуль, але треба ж щось робити

Якщо ви вже встигли помітити, Гугль Всемогутній не обділив мене PRом, чим я одразу скористався Сподіваюсь, ви пробачите мені встановлення невеличкої кількості реклами на блозі… Не гігантських грошей для, а токмо щоб хоч на особисте життя хоч щось накапало

Останнім часом писати просто нема про що. Життя починає перетворюватися на сіру рутину, яка затягує гірше, аніж паління (до якого я вже давно пристрастився і від якого не можу позбавитися). Я чекаю лише одного - дива. Дива, яке врятує мене від цього жаху. Дива, яке подарує моєму життю ту легкість і те задоволення, до якого ви встигли звикнути, читаючи мої записи…

Хто міг би подумати, що маленький куточок безмежного інтернету у вигляді блоґу стане мені рідним. Я завжди мріяв, щоб мене почули. І от - півсотні “лояльних” (висловлюючись професійною термінологією) читачів. Я наклав на себе обов’язок продовжувати радувати людей - натомість радувати нічим… А витискати з себе напускний позитив ой як не хочеться…

І що йому робить?..